Протодиякон Кураєв: Зустрівшись з Папою, патріарх Кирил виконав "партійне доручення"

У Гавані підписанням спільної декларації завершилася історична зустрічпатріарха Кирила і Папи Римського. Текст документа, в якому йдеться про події на Україні і в Сирії, зайняв 10 аркушів. А закриті переговори духовних лідерів тривали понад дві години. Свою думку про зустріч Кирила і Франциска виклав протодиякон Андрій Кураєв.

Після початкової відкритої частини зустрічі патріарха Кирила і Папи Франциска ми попросили поділитися першими враженнями (а вони, як відомо, найправильніші) відомого богослова, публіциста, протодиякона Російської православної церкви Андрія Кураєва.

- Отче Андрію, отже: які висновки про характер зустрічі можна зробити за першими показаним нам кадрам?

- Патріарх виглядав набагато більш напруженим, ніж Папа. Впадає в очі два таких невеликих штриха. Перше: патріарх поспішив сісти. Потім йому довелося вставати для представлення кардинала - учасника переговорів. З точки зору протоколу, сідати вдруге - це не дуже добре.

- Патріарх хвилювався?

- Так, безумовно, це - ознака хвилювання. Друга річ - слова, якими обмінялися в самому початку. Патріарх виголосив тираду про літаки: добре, мовляв, що сучасні засоби пересування дозволяють нам зустрічатися далеко, на таких відстанях.

Папа ж подякував Святій Трійці, Яка привела їх до цієї зустрічі. Все-таки це - бесіди не фахівців з маркетингу і логістики, а релігійних лідерів. І про Бога першим згадав Франциск. У цьому сенсі я б сказав, що дебют був за Папою. Так, ще така цікава деталь: Розп'яття, яке знаходилося за кріслами патріарха і Папи, виконано в православній канонічній традиції. Звичайно, це - не випадково. На цьому явно наполягла наша служба протоколу.

- Триразове цілування - теж данина православної традиції?

- Цілком можливо. Судячи з того, що у Папи не було затримки, думаю, що це теж було заздалегідь обговорено. Але це не привід робити якісь висновки. Папа дотримується традиції - форма вітання повинна бути прийнята в тій країні, в тій конфесії, з представником якої він зустрічається. Якби було прийнято, наприклад, одягати головний убір з пір'ям або ще щось в цьому роді, Папа пішов би і на це. Це те, що називається інкультурація місії.

- Якщо говорити про значення зустрічі, Ви згодні з тим трактуванням, яку сьогодні часто можна чути: це - "зустріч тисячоліття"?

- Ні, це не так. Все-таки патріарх не є главою православного світу. Так, він глава найчисленнішої з церков православної культури. Але формальним лідером православного світу є константинопольський патріарх. І треба сказати, що зустрічі константинопольського патріарха і папи римського ось уже 50 років є досить регулярною традицією. Та й патріархи інших помісних православних церков також неодноразово зустрічалися з Папою Римським у різних форматах.

- Ви сказали в одному з недавніх своїх виступів, що головним бенефіціаром цієї зустрічі буде російський президент. А в чому полягає вигода?

- Ну, це дасть можливість якийсь час говорити про те, що Росія є лідером всіх людей, котрі намагаються відстояти те, що прийнято називати "сімейними цінностями" - незалежно від їхньої конфесії та релігії. Такий "правий інтернаціонал". Папа, природно, з таким трактуванням не погодиться.

- Чому, на Ваш погляд, так хвилювався патріарх?

- Бачте, для Папи ця зустріч, за великим рахунком, не означає нічого. Він тут точно нічого не втрачає, і навряд чи набуває щось серйозне. Для нього це, в загальному, символічна історія. І досить звична: він кожен день проводить такі зустрічі з лідерами різних країн і різних релігій, конфесій.

А у патріарха, по-перше, "партійне доручення", яке важливо не провалити, правильно виконати. І друге: патріарх розмовляє зараз не тільки з Папою. Він веде певний діалог - жестами і так далі - зі своєю ж церквою. Певна частина якої вважає цю зустріч мало не зрадою православ'я. Тому йому дуже важливо показати, що він ні на йоту не відступає від православ'я, щоб не підлаштовуватися під папу.

- Під "партійним дорученням" Ви маєте на увазі те, що він виступає як посланець Путіна?

- Взагалі так. Те, що рішення про зустріч, яка готувалася десятиліттями, було прийнято саме зараз, - знак того, що прийшов якийсь новий імпульс. І пов'язаний він явно не з трагедією близькосхідних християн, яка теж триває не перший рік і не одне десятиріччя. Якби саме це було приводом для зустрічі, то Папа, напевно, зустрівся б з антіохійським патріархом.

- Ви чекали від підсумкової декларації якихось несподіванок?

- Ні ні. Завдання цього тексту лише в одному - щоб він був. Не важливо, що там написано, важливий сам факт. Але, напевно, на цих переговорах було і щось таке, що не ввійшло в декларацію. Щось приватне.

За матеріалами: kyrios.org.ua