Коли і де виник поділ на матерію та форму Святих Тайн? Що є матерією і формою у Св. Тайні подружжя? Чи є розбіжності в цих поняттях у Православній та Католицькій Церквах? (Ігор)

Питання матерії і форми Святих Тайн було однією з основних тем до розгляду отцями Тридентійського собору, який відбувся у XVI столітті, оскільки чи не головною ціллю даного собору було вияснити католицьку науку щодо Святих Тайн, котрі у більшій чи меншій мірі (у їх суті або вигляді) були заперечувані представниками численних протестантських рухів та спільнот. Таким чином, соборовими отцями було стверджено, що матерією Таїнства Подружжя є подружня згода наречених чоловіка та жінки, в той час, як формою цієї Святої Тайни є священний обряд (у відповідності до літургійних приписів і рубрик), який супроводжує сам факт висловлення цієї згоди та є властивим і безпосереднім контекстом її висловлення. Загалом, для так званих Православних церков, котрі не приймають рішення Тридентійського собору, з огляду на схизму (розкол) 1054 року, питання матерії та форми Святих Тайн є, до певної міри, другорядним – на його важливості для уділення Тайни не прийнято наголошувати в якийсь особливий спосіб (хоча варто згадати певну зацікавленість щодо даного питання, яку виявляють деякі архієреї Православної Церкви, сучасники Тридентійського собору, – зокрема, митрополит Петро Могила у своєму Требнику виразно говорить про матерію та форму Таїнства тощо). Слід зауважити також, що далеко не в кожному Требнику, що його використовують служителі Православної Церкви, Ви знайдете текст та згадку про присягу молодят, яка є радше традиційно відсутньою у літургійній ментальності наших нез'єдинених братів (хоча це дещо дивно, адже Подружжя, навіть обиходово називане у нас словом «шлюб», тобто присяга, вже у самій своїй суті є благословенним Богом спасенним союзом добровільної єдності чоловіка і жінки, які появляють себе свідомими і готовими прийняти від Бога це спасіння через унікальної конституції спільне життя та відповідальне дітородження з нього на прославу Бога – Творця і Спасителя). Щодо розбіжностей між католиками і православними у питанні шлюбу, то вони стосуються не так способу уділення цієї Святої Тайни, як тих наслідків, що вона їх спричинює, – для католиків, вузол подружжя є священним: єдиним і нерозривним аж до смерті одного з подругів; натомість, православні допускають розвід із можливістю подальшого укладення подругами нового подружжя.