1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer

Дитячий велопробіг до Чорної гори

o5kcMjmTbbsПройшов ще один навчальний рік, час нелегкий для нашої держави та звичайно для нас. Але літо - це та пора, коли треба відпочивати, відпочивати від важкого навчального періоду, просто насолоджуватись часом, дитинством.


Спорт для деяких – це жорстка дисципліна, а для деяких це є просто стиль життя.

fH0bolHII c


"Коли немає сили, то й світ не милий"… Та це не про нас. 27 червня в нашій парафії відбувся велопробіг. До нас приєднались діти різного віку. Та ми подолали шлях від Підвиноградова до Чорної гори. Хоч ми й не довго були разом, та все ж ми більше пізнали один одного.

 

Веселий сміх - здоров’я. Сміх дітей приніс нам стільки радості та приємних емоцій. Разом з ними на деякий момент я сама стала дитиною. Сама повернулась в ті найкращі моменти життя. Дякуємо за позитивні настрій та враження, сподіваємось вона буде не останньою… 

Ніколетта БІЛАК

Духовне збагачення від паломницької поїздки по Марійських святинях

Неодноразово доводилось чути із уст нашого священика про паломницькі поїздки, до яких щиро закликав він, по відомих історичних та духовних місцях Європи. Так і цього року отці Мирослав Сипко та Роман Василинка організували чергову паломницьку поїздку до м. Люрду (Франція) – місця об’явлення Діви Марії, маршрут якого проходив через Італію, Францію та Австрію.

Перший день паломництва почався з міста Мілан, - де ми відвідали замок «СФОРЦА», поселення правителя Вісконці,

 1 2

а також відому на весь світ церкву «САНТА-МАРІЯ ДЕЛЛА ГРАЦІЯ», в якій знаходиться фреска «ТАЙНА ВЕЧЕРЯ» відомого Леонардо да Вінчі.

 3 4

Особливої уваги вартує Кафедральний собор Мілану «СВЯТА МАРІЯ НАШЕНТЕ», що будувався чотири століття, і якому немає рівних по величині, а білий мармур якого, в прямому розумінні цього слова, засліплює очі всім його оглядачам чи паломникам і викликає чималий подив.

5 6

7 8

 

         Наступного дня ми вирушили до французького містечка ЛА САЛЕТТЕ, розташованого на висоті 1800 метрів над рівнем моря, де маленьким діткам, на початку дев’ятнадцятого століття, згідно оповідей і переконань, з’явилась Божа Матір. Запам’ятались надзвичайної краси вершини гір Альп, які ще в травні покриті товстим шаром білого снігу.

          9 10

 Третього дня ми спустились до містечка ЛЮРД, де відвідали базиліку, збудовану в честь появлення Діви Марії та саму гротту – печеру, де вона, 11 лютого 1858-ого року, об’явилась 14-ти річній селянській дівчині Бернадетті Субіру. В дану базиліку приїжджають вірники зі всього світу, не оминаючи при цьому купіль у воді із цілющого джерела, що з’явилось там з того часу, яку і ми також не оминули, а опісля відчули надзвичайну легкість душі та тіла. Неподалік побудовано Українську греко-католицьку церкву, на пожертви Української діаспори, яку очолює отець Герман Ничак, ЧСВВ.

11 12 13 14

     Паломницька поїздка, на чолі з отцями Романом та Мирославом, на п’ятий день попрямувала до королівства МОНАКО, де ми були надзвичайно вражені чистотою, багатством та чимось особливими і надзвичайними при цьому композиціями парків та прилеглих територій, а також особливою атмосферою автоперегонів однойменного Гран-Прі, що проходив якраз у час нашого приїзду.

           15 16

           17 18

         Також навідались до кафедрального собору «СВЯТОГО МИКОЛАЯ», де прохолодило вінчання принцеси Грейс-Келлі з принцом Раніє, після чого прогулялись відомим садом «СВЯТОГО МАРТІНА».

 19      20

Повертаючись до Італії, ми завітали до міста САВОНА, де нас вже чекали в місцевій семінарії із італійською вечерею та ночлігом, а наступного дня, після недільного богослужіння, мали змогу покупатися і відпочити на морі.

         Останньою  зупинкою нашого паломництва було місто ВІДЕНЬ. Столиця Австрії здивувала духовною та культурною спадщиною, що залишилась неушкодженою до наших часів, а саме – площа Святого Стефана, якій нема рівних в Європі, а в центральній базиліці знаходиться оригінал ікони «МАРІЯ ПОВЧАНСЬКОЇ БОЖОЇ МАТЕРІ». Неподалік площі знаходиться маєток, володіння Марії Терезії, який залишився в своїй природній красі.

    21     22 23 24

        

        Враження від паломницької поїздки не можливо описати словами на папері, це потрібно бачити власними очима, відчути дух святих місць, культуру, залишених століттями в спадщину нам. Навіть та фізична втома, яка стає наслідком довгих переїздів та немалих по відстані подорожей пішки, зовсім не відчувається, ніби хтось направду допомагає, і додає сил. Дякуємо за вкладений труд отцям, надіємось вони продовжать в такому ж дусі, а можливо і краще!!!!!!

Тетяна Максимович та Андріана Мар’ян

        

        

              

   

Реколекції в честь Богородиці

011З давніх давен в християнському світі існувала традиція особливого почитання Пресвятої Діви Марії в квітучому місяці – травні. В цей час, переважно жінки, збирались у храмі, де був зазвичай відведений в її честь престол чи каплиця,і молились вервицю, молебень до Матінки Божої.

На жаль, у нелегкий для церкви час, молитися спільно вервицю стало неможливим. Церкву закривали перед ними на замок. Але віра в Матінку Божу не закрила на замок серця багатьох жінок, серед них наших мам та бабусь, багатьох з яких вже нема в живих. Вони сходились у місяць травень до обумовленої домівки і продовжували звертатись молитвою до Матері Божої. Ця молитва продовжується і по сьогодні, відзначається Фатимського дня – 13 числа, а також кожної неділі і свята.

А цього року, місяць травень і зовсім став для всіх нас особливішим, бо відбулись на парафії реколекції, присвячені Матері Божій, та запам’ятається паломницькою поїздкою до Лурду, місця об’яви Пресвятої Богородиці, декількох наших вірників, разом з нашим священиком. Реколекції проводив о. Андрій Пацак, з монастиря оо. Редемптористів, із смт. Королева, Виноградівського району.

Кожен із нас думає, що знає про Матінку Божу багато, але насправді, про її любов та опіку за нас можна говорити нескінченно. Реколектант наводив приклади, коли віра в Бога та Діву Марію, змінила на краще життя людей, зокрема його знайомих. Молитва вервиці виздоровила сина, за якого молилась мати. Пресвята Богородиця є тою драбиною, яка веде до неба. Вона є посередником між людиною і Богом. о. Андрій так захоплено говорив про Матінку Божу, що слухати хотілось ще довго. В неділю приніс образки, на яких зображена Матір Неустанної помочі з Ісусом на руках, детально розповів про те, що хотів зобразити художник.

Увесь проведений час на реколекціях значно підкріпив нашу любов та віру до Матері Божої, за що зичимо йому Божого благословіння на подальші труди на пасторальній ниві та міцного здоров’я до ревного виконання своїх священичих та монаших обов’язків.  

Єва Іллейш

Галерея