Чи являється гріхом виправдана брехня?

Святе Письмо засвідчує, що Бог - джерело усякої правди (Пор. Прип. 8, 7; 2 Сам. 7, 28). Його Слово є правдою (Пор. Пс. 119, 142): «Від роду й до роду твоя правда» (Пс. 119,90; Пор. Лк. 1, 50.). А поскільки Бог є «Правдомовний» (Рим. 3,4), то й ми, його діти, покликані жити у правді (Пор. Пс. 119, 30). (Пор. Катехизм Католицької Церкви, п. 2465).

Натомість про диявола в Біблії читаємо: «Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, - бо він неправдомовець і батько неправді» (Ів. 8, 44).

Ось чому будь-яка неправда – велика чи мала, жорстока чи жартівлива, корислива чи безневинна, явна для всіх чи ніким не помічена, – має одну й ту ж саму природу гріха і походить від лукавого. 

Ми християни, як послідовники Христа, покликані жити у правді і свідчити правду, так як це зробили перші мученики Церкви: ціною власного життя відмовилася зречення навіть лиш зовнішнього (бо в душі могли залишитись вірними Христові), відкинувши шлях омани та фальшивості, а обравши шлях вірності правді.